На третьому році повномасштабної війни кривавість і підступність російських окупаційних сил не викликає жодних сумнівів. Вони вдаються до геноциду, екоциду, вбивств цивільного населення, сексуального рабства і розстрілів військовополонених… Але ворожі спецслужби “перевершують себе”, намагаючись використовувати у своїх цілях підлітків та дітей задурених російською пропагандою. 

На момент вчинення важкого злочину проти держави та народу України, Володимиру Маркіну виповнилося 16 років. Він міг би стати гідним членом суспільства, розвивати країну, скориставшись програмами, що пропонували нові можливості у спокійніших, відносно мирних регіонах України. Вони давали шанс на нове життя, подалі від лінії бойового зіткнення. Проте він проміняв своє майбутнє на миттєву вигоду, яку йому пообіцяли спецслужби росії.

Маркін народився 2 жовтня 2005 року в місті Бахмут, Донецької області. Як і більшість його однолітків, він часто проводив час у компанії товаришів, активно займався спортом і навчанням. Володимир був студентом першого курсу «Бахмутського індустріального фахового коледжу», де навчався за спеціальністю «Фінанси, банківська справа та страхування». Його навчання проходило за державним замовленням Міністерства освіти України на бюджетному місці.

Під час повномасштабного вторгнення Росії на територію України, як молодик стверджує в одному зі своїх інтерв’ю, він перебував у своєму рідному місті. Спочатку він не міг повірити, що в країні, яку вважає своїм домом, почалася війна.

До початку війни, за словами Володимира, більшість його оточення, як і він сам, займало нейтральну позицію щодо росії та України, сподіваючись на можливу дружбу між сусідніми державами в майбутньому. Однак, з початком повномасштабного вторгнення, більшість жителів Бахмута з його оточення змінили свої погляди, перейшли на проукраїнську позицію і засудили Росію за збройну агресію та розв’язання кривавої війни. Володимир стверджує, що 90% його оточення підтримували Україну та відкрито висловлювали свою позицію. В тому ж інтерв’ю хлопець намагається пояснити, що саме спонукало його до злочину:

- Що поганого Вам зробила Україна? Чому обрав росію?

- Україна не зробила мені нічого поганого. Я тут виріс і вважаю себе українцем.

- Тоді чому росія?

- Бо я дивився російські ютуб канали, читав їхні медіаресурси, соцмережі і зрозумів, що росія дуже значима, могутня геополітична країна. Перейнявся її величчю та обрав бути з сильнішими.

- Як почалася робота на ворога? Чому прийняли таке рішення?

- Побачив як одна знайома, у березні 2022 року, після прильоту по місцю базування українських військових, спілкується з куратором зі спецслужб росії у месенджері. І мене це зацікавило.

Знайома, врешті-решт, відмовилася співпрацювати з ворогом, пояснюючи це страхом перед важкими наслідками, в’язницею та перспективою зруйнувати своє життя. Однак, після довгих умовлянь Володимира, вона все ж надала йому контакт представника  росіян.

Співпраця з російськими спецслужбами розпочалася наприкінці березня 2022 року та супроводжувалася обіцянками "золотих гір". Хлопцю розповідали про найближчі перспективи "визволення" всієї України, політичний притулок у росії, громадянство, можливість стати курсантом вищого військового навчального закладу, офіцерське звання і, звісно, гроші.

На свою біду, Маркін повірив росіянам. Підліток збирав інформацію, координати, фото та відео, які пересилав своєму контакту. Ворог використовував ці дані для ведення вогню не тільки по розташуванню техніки, складів та підрозділів ЗСУ, які фотографував та знімав на відео юнак. Володимир також наводив артилерію та РСЗВ ворога на свій рідний коледж, де він навчався. Загалом, на совісті підлітка 16 випадків наведення ракет та артилерії. 

На запитання, чи усвідомлював він, що під час обстрілів можуть постраждати мирні громадяни, його друзі та знайомі, він відповів стверджувально: “Так.”

Зараз Володимиру Маркіну вже 19, його заарештували 16 серпня 2022 року та засудили за статею 117-1 частини 7 ККУ до позбавлення волі терміном на десять років без права обіймати посади з виконанням функцій держави та органів місцевого самоврядування строком на п'ятнадцять років.

Але українська держава пішла назустріч злочинцю. 25 липня 2024 року Маркін написав заяву з проханням включити його до обміну та передати як військовополоненого. Відповідні українські органи задовольнили цю заяву, а суд на підставі статті 84-1 Кримінального кодексу України, а також за клопотанням прокурора, прийняв рішення про звільнення його від відбування покарання. 

Російська влада, своєю чергою, навіть була готова обміняти юнака, але в останній момент відмовилася від хлопця. З тих пір ті, хто обіцяв Маркіну забезпечене життя, не поспішають обмінювати свого агента, який повернувся до української в'язниці і відбуває раніше призначене покарання.

Якщо ви з тієї чи іншої причини досі співпрацюєте з ворогом і займаєтесь тим, чим займався Володимир, у вас є шанс припинити цю діяльність на визначених умовах. Заповнюйте спеціальну анкету на сайті "Хочу к своим" і чітко виконуйте отримані інструкції.

Володієте інформацією про діяльність ворожих агентів? Допомагайте Силам оборони України та сповістіть нас через спеціальну форму на сайті.